Alerts Energy
Енергосистема

Повідомлення


Спогад пан Олега про вибух і заживлення підстанції

Вибуховою хвилею диспетчера розкидало в різні боки, а після стихання він побачив автотрансформатори вогнем. Повернулися до щитів керування, щоб заживити власні потреби підстанції та запустити насоси пожежогасіння.

Спогад пан Олега про вибух і заживлення підстанції
Джерело: НЕК «Укренерго»

«Вибуховою хвилею нас розкидало в різні боки. Коли все стихло і ми змогли вибратись – побачили, що автотрансформатори охоплені вогнем. Ми вирішили повернутися на щит керування, щоб заживити власні потреби підстанції. Розуміли: без живлення не запустяться насоси пожежогасіння. Потрібно було діяти дуже швидко», – так один із найстрашніших днів осені 2022 року згадує пан Олег, старший диспетчер однієї з підстанцій «Укренерго».

Енергетиці наш колега віддав майже 30 років свого життя, прийшовши працювати на підстанцію ще 22-річним юнаком. Підстанція стала для чоловіка справжнім другим домом, адже майже чотири десятиліття тут працював і його батько. Втім, повномасштабне російське вторгнення багато змінило. Надто – коли ракетні й дронові атаки на енергооб’єкт стали регулярними.

«Найважче було тоді, коли ми втратили все основне обладнання. Для колективу це надзвичайно болючий момент – бачити, як твій другий дім перетворюється на руїни. Дуже боляче дивитися, як ми вкладаємо всі сили у відбудову, а ворог знову завдає цинічних і жорстоких ударів. А в цю роботу ми вклали стільки праці й душі», – ділиться своїми емоціями пан Олег.

Витримувати постійну небезпеку, виснаження та колосальну відповідальність колезі допомагає родина. Саме рідні й близькі люди дають сили рухатися далі – навіть коли через щільний графік вдома вдається тільки переночувати. На запитання, чи не виникало бажання після всього пережитого залишити професію, пан Олег відповідає категорично: «Жодного разу! Відпочину вже після війни. А зараз – треба працювати. Ми потрібні людям. І поки в наших силах повертати світло українцям – ми будемо щоразу це робити».

Дякуємо панові Олегу та всім його товаришам-підстанційникам за щоденну титанічну працю. За відповідальність, що не закінчується після зміни, за відданість своїй справі. Завдяки таким фахівцям, навіть у найтемніші часи – Україна продовжує жити зі світлом. Незламність не згасає!

Часті запитання

Що сталося після вибухової хвилі у підстанції?

Вибуховою хвилею їх розкидало в різні боки, а коли все стихло і вони змогли вибратись, побачили, що автотрансформатори охоплені вогнем.

Навіщо вони повернулися на щит керування?

Щоб заживити власні потреби підстанції та забезпечити живлення для запуску насосів пожежогасіння.

Що пан Олег називає найважчим моментом?

Тоді, коли вони втратили все основне обладнання, і довелося бачити, як другий дім перетворюється на руїни під час відбудови.

Чи виникало бажання залишити професію після пережитого?

Ні. Пан Олег відповідає: «Жодного разу!».