Повномасштабна війна почалась для начальника дільниці з ремонту повітряних ліній НЕК «Укренерго», пана Руслана, з потужних вибухів.
Ворожа ракета вдарила за кілометр від його будинку. Вже за кілька годин до його рідного міста зайшли окупаційні війська. «Спочатку була розгубленість, відсутність розуміння – що буде далі і як треба діяти. Дістатись на робочі місця було проблематично. Ми тримали зв’язок із керівництвом і чекали на вказівки. Перші півтора місяця окупаційні війська не цікавилися енергетикою, але потім я зрозумів, що треба виїжджати», – розповідає колега.
Вирвавшись на підконтрольну українському Уряду територію, більша частина персоналу дільниці продовжила роботу на новому місці. Сьогодні команда пана Руслана спеціалізується на надскладних роботах під напругою та допомагає відновлювати мережі у різних куточках країни. Але найважче – не виснажлива праця чи постійні відрядження, а те, що зустрічає на прифронтових чи недавно звільнених територіях. «Дуже важко бачити зруйновані до фундаменту домівки, покинутих тварин… І розуміти, що колись тут вирувало життя», – з гіркотою розповідає чоловік.
Попри всі жахи війни та постійну небезпеку, пан Руслан не втрачає віри в себе. Каже, що коли після чергового обстрілу його бригаді вдається відновити пошкоджену лінію – мотивації для подальшої праці, безумовно, додається. «Ти розумієш, що як би не було важко – ти працюєш для своїх рідних, для всіх українців. Наші захисники боронять нас на лінії фронту, а ми підтримуємо їх у тилу», – підкреслює колега.
Дякуємо панові Руслану та усім його підлеглим за титанічну працю, витримку та відданість справі. Завдяки таким фахівцям українська енергосистема продовжує працювати навіть у найважчі часи. Незламність не згасає!
