НЕК «Укренерго»

Стійкість енергетиків під час обстрілів

Історія начальника підстанції, який працює в умовах обстрілів і холоду, підтримує колектив та вірить у модернізацію енергосистеми. Приклад особистої стійкості, професіоналізму та відповідальності за мільйони споживачів.

Опубліковано: 31 січ. 2026 р., 03:01:07

Служба пана Володимира на підстанції

Коли пана Володимира, начальника однієї з підстанцій «Укренерго», питають про складнощі роботи в умовах зими та обстрілів, він відповідає філософськи: «Потрібен досвід. Якщо він є – нічого не страшно. Говорити про те, як мерзнуть руки чи ламається техніка – немає сенсу. Головне – виконати завдання. Ми розуміємо, що за нашими спинами мільйони людей, і якщо ми не впораємося – почнеться паніка. Цього не можна допустити».

Досвід роботи під обстрілами

Але за цим спокоєм – криється біль та гіркі спогади. Пан Володимир часто згадує свою роботу в одному із прифронтових регіонів, де тривога майже ніколи не скасовувалась. «Коли ти на підстанції, а в небі гудуть "Шахеди" – ти розумієш, що кожна хвилина може стати останньою. Раніше ми боялися, а потім звикли. Тільки коли я переїхав на інший об’єкт, зрозумів як воно – коли тіло тут, а думки – там, під обстрілами. Колеги питають: "Чого тебе трясе?". А я просто не можу миттєво переключитися», – відверто ділиться він.

Родина в прикордонному місті

Для пана Володимира це не просто слова. Його родина живе у прикордонному з росією місті, де над будинком постійно літають дрони і лунають звуки пострілів та вибухів. «Коли дружина дзвонить – часто добре чути, як «Шахеди» гудуть. Люди живуть у цьому пеклі щодня. І ми, енергетики, єдині, хто може хоч якось їм допомогти, дати світло, зв’язок, надію», – каже він.

Лідерство та підтримка колективу

Для свого колективу Володимир став не просто керівником, а прикладом стійкості. «Коли комусь важко – дивляться, в першу чергу, на тебе. Якщо ти працюєш, не опускаєш рук, то й інші беруть приклад. Хтось має йти попереду, брати на себе відповідальність, навіть якщо страшно», – ділиться колега.

Погляд у майбутнє енергосистеми

Попри втому і щоденні виклики, пан Володимир сповнений оптимізму щодо майбутнього української енергосистеми. «Мені до пенсії – п'ять років, і я мрію передати цю підстанцію наступникові в ідеальному стані. Нові технології, автоматизація, дистанційне керування – це вже не фантастика, а наше найближче майбутнє. Якщо все вийде, ми зробимо тут "цукерочку". І ніякі фізичні чи кібератаки нам не загрожуватимуть, бо всі системи будуть надійно захищені», – впевнений він.

Подяка енергетикам

Дякуємо панові Володимиру за його професіоналізм і стійкість. Завдяки таким фахівцям – наша країна неодмінно переможе у битві із темрявою. Незламність не згасає!

Часті запитання

Чому робота енергетиків у зоні обстрілів така важлива для споживачів?

Енергетики, які працюють у зоні обстрілів або поруч з нею, забезпечують безперервну подачу електроенергії, від якої залежить життя мільйонів людей. Від їхньої роботи залежать освітлення домівок, робота лікарень, транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших критично важливих об’єктів. Якщо фахівці не впораються із завданням або вимушено залишать об’єкт, це може призвести до масових відключень і паніки серед населення. Тому їхня присутність на робочому місці, навіть під загрозою обстрілів, є ключовою для стабільності суспільства і відчуття безпеки у людей.

З якими основними труднощами стикаються працівники підстанцій узимку та під час обстрілів?

Працівники підстанцій під час холодної пори року стикаються з поєднанням технічних і фізичних викликів. Узимку зростають навантаження на енергосистему, обладнання працює в екстремальних умовах, може ламатися техніка, складніше виконувати ремонтні роботи просто неба. Одночасно з цим обстріли створюють додаткову небезпеку для життя, пошкоджують інфраструктуру, ускладнюють доступ до об’єктів та ремонт. Попри це, фахівці змушені зосереджуватися на головному завданні – якнайшвидше відновити або зберегти електропостачання, навіть коли фізичний дискомфорт і ризики дуже високі.

Як робота в умовах постійної тривоги та небезпеки впливає на психологічний стан енергетиків?

Тривала робота в умовах постійних тривог, вибухів і ризику для життя часто спричиняє сильну емоційну напругу. Людина може звикнути до небезпеки на рівні щоденної рутини, але це не означає, що стрес зникає. Після переміщення в більш безпечні умови багатьом складно психологічно «перемкнутися» – думками вони залишаються там, де працювали під обстрілами. Це може проявлятися у тремтінні, тривожності, безсонні чи різкій реакції на гучні звуки. Підтримка колег, розуміння важливості своєї роботи та, за можливості, професійна психологічна допомога є дуже важливими для відновлення внутрішньої рівноваги.

Яку роль відіграє керівник підрозділу в умовах постійних ризиків для інфраструктури?

Керівник підрозділу в умовах постійних ризиків стає не лише організатором роботи, а й моральним орієнтиром для колективу. Коли працівникам важко, вони насамперед дивляться на поведінку свого керівника: якщо він зберігає спокій, працює разом з усіма, не втрачає самовладання і демонструє впевненість, це допомагає іншим не опускати рук. Лідер бере на себе відповідальність за рішення, розподіляє завдання, підтримує команду та показує, що робота має сенс, навіть якщо страшно. Така позиція допомагає зберігати дисципліну, мотивацію і здатність діяти злагоджено в критичних ситуаціях.

Навіщо модернізувати підстанції та енергосистему в цілому в умовах загроз?

Модернізація підстанцій і всієї енергосистеми потрібна для підвищення надійності, безпеки та стійкості до різних типів атак – як фізичних, так і кібератак. Нові технології, автоматизація, дистанційне керування й сучасні системи захисту дозволяють швидше виявляти та локалізовувати аварії, зменшувати час відключень, а інколи й зовсім уникати перерв у постачанні електроенергії. Автоматизовані системи дають змогу керувати об’єктами без постійної присутності людей у небезпечних зонах, що знижує ризики для персоналу. У перспективі це допомагає зробити енергосистему більш гнучкою, захищеною та готовою до будь-яких викликів.