Інноваційні підходи до стійкості енергосистеми

Голова Правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко прочитав лекцію в Гарвардському університеті про інноваційні підходи до забезпечення стійкості енергосистеми в умовах масованих ракетно-дронових ударів та повномасштабної війни.

Інноваційні підходи до стійкості енергосистеми

Інноваційні підходи до забезпечення стійкості енергосистеми в екстремальних умовах

Інноваційні підходи до забезпечення стійкості енергосистеми в екстремальних умовах стали темою лекції, яку студентам та викладачам Гарвардського університету прочитав голова Правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.

Очільник компанії розповів студентам одного з провідних навчальних закладів світу про наслідки російських ракетно-дронових ударів по об’єктах української енергетики за майже чотири роки повномасштабної війни та про те, які заходи вживались і вживаються українським системним оператором для утримання цілісності і працездатності енергосистеми в умовах безпрецедентних руйнувань.

«Зараз ми маємо «енергетичне перемир’я», за можливість якого, принаймні на певний час, вдячні вищому керівництву Сполучених Штатів. Однак, упродовж останніх кількох місяців – російські удари по енергосистемі України були фактично безперервними і дуже масованими. Кілька сотень ракет і кілька тисяч дронів запустив агресор по цивільній енергетичній інфраструктурі нашої держави, починаючи із середини жовтня. Загалом, запорука стійкості української енергосистеми базується на трьох складових: величезний досвід і мотивація енергетиків, зокрема – ремонтного та оперативного персоналу; значна міжнародна технічна і фінансова допомога та будівництво антидронового захисту на ключових об’єктах системи передачі», – зазначив Віталій Зайченко.

Ключові складові стійкості енергосистеми

За словами Віталія Зайченка, стійкість української енергосистеми в умовах масованих атак базується на трьох основних складових:

  • Величезний досвід і мотивація енергетиків, зокрема ремонтного та оперативного персоналу.
  • Значна міжнародна технічна і фінансова допомога, яка дозволяє оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру.
  • Будівництво антидронового захисту на ключових об’єктах системи передачі.

Нові методики відновлення та міжнародне визнання

У своїй онлайн-лекції голова Правління розповів студентам Гарварду про нові методики відновлення постраждалих об’єктів, які скорочують час на здійснення ремонтних робіт. За деякими видами ці методики дозволяють зменшити тривалість ремонтів у кілька разів порівняно з європейськими та світовими стандартами.

Ці досягнення стали підставою для нагородження «Укренерго» двома престижними відзнаками американського Edison Electric Institute (ЕЕІ) у 2022 та 2024 роках.

Нововведення в управлінні та протидія загрозам

Крім того, у своєму виступі Віталій Зайченко розповів про унікальні нововведення в диспетчерському управлінні енергосистемою під час війни, досвід «Укренерго» у протидії кіберзагрозам та необхідність налагодження постійної взаємодії між енергетиками, підрозділами з питань надзвичайних ситуацій та військовослужбовцями.

«В умовах актуальності російської мілітарної загрози для всього Європейського континенту і навіть за його межами – український досвід посилення стійкості енергосистеми буде корисним дуже багатьом державам», – зазначив керівник «Укренерго».

Часті запитання

Що означає стійкість енергосистеми в екстремальних умовах?

Стійкість енергосистеми в екстремальних умовах означає її здатність зберігати працездатність, навіть коли окремі об’єкти пошкоджені або знищені. Це включає можливість швидко локалізувати наслідки аварій чи атак, перенаправляти потоки електроенергії іншими маршрутами, підтримувати баланс виробництва і споживання, а також мінімізувати тривалість та масштаб відключень для споживачів. Для цього зазвичай застосовують резервні схеми живлення, автоматизовані системи управління, захист критичних вузлів і попереднє планування дій на випадок надзвичайних ситуацій.

Які основні складові забезпечують стійкість енергосистеми?

Стійкість енергосистеми зазвичай спирається на поєднання людського фактору, технічних рішень і організаційної підтримки. По-перше, це високий професіоналізм і мотивація енергетиків, особливо ремонтних і диспетчерських команд, які працюють у складних умовах і швидко відновлюють мережу. По-друге, інженерні рішення: резервні лінії, сучасне обладнання, системи захисту й моніторингу. По-третє, зовнішня підтримка – постачання матеріалів, обладнання та фінансування, що дозволяє оперативно замінювати пошкоджені елементи та посилювати критичну інфраструктуру.

Чому інноваційні методики відновлення енергооб’єктів є такими важливими?

Інноваційні методики відновлення енергооб’єктів дозволяють суттєво скоротити час ремонтних робіт та швидше повертати електропостачання споживачам. Йдеться про нові технології монтажу, використання модульних рішень, уніфікованих комплектів обладнання, а також про оптимізовану логістику та планування робіт. Якщо раніше відновлення складних об’єктів могло тривати дуже довго, то завдяки таким підходам цей час іноді скорочується в рази. Це критично важливо в умовах, коли інфраструктура зазнає повторних ушкоджень, а суспільство та економіка потребують безперервного енергопостачання.

Яку роль відіграє диспетчерське управління та кіберзахист для енергосистеми?

Диспетчерське управління є «мозком» енергосистеми: воно відповідає за баланс попиту і пропозиції, маршрутизацію потоків електроенергії, реагування на аварійні ситуації та координацію дій ремонтних бригад. У сучасних умовах це неможливо без цифрових технологій, тому кіберзахист стає не менш важливим, ніж фізичний захист об’єктів. Надійний кіберзахист запобігає несанкціонованому доступу до систем управління, спробам вивести з ладу обладнання або спотворити дані. Поєднання стійкого диспетчерського управління та розвинених засобів кібербезпеки дозволяє енергосистемі ефективно працювати навіть під час комплексних загроз.

Навіщо енергетикам взаємодіяти з підрозділами з надзвичайних ситуацій та військовими?

Співпраця енергетиків із підрозділами з надзвичайних ситуацій та військовими потрібна для того, щоб забезпечити безпечний доступ до пошкоджених об’єктів, узгодити пріоритети відновлення та захистити критичну інфраструктуру від подальших загроз. Підрозділи з надзвичайних ситуацій допомагають ліквідовувати наслідки руйнувань, забезпечують безпеку людей і техніки, а військові можуть гарантувати охорону територій і супровід ремонтних бригад. Така взаємодія дозволяє швидше проводити відновлювальні роботи, краще планувати резервні схеми енергопостачання та зменшувати ризики для персоналу і населення.